Об’єкти та Класи

Щоб створити клас, використовуємо ключове слово class + ім’я класу. Властивості оголошуються точно таким же чином, як константи чи змінні, з єдиною відмінністю, що вони оголошуються в контексті класу. Аналогічно, методи і функції оголошуються однаково.

class Shape {
    var numberOfSides = 0
    func simpleDescription() -> String {
        return "Фігура із \(numberOfSides) сторонами."
    }
}

Експеримент

Додайте константу за допомогою let, і додайте інший метод, що приймає аргумент.

Щоб створити екземпляр класу, пишемо круглі дужки після імені класу. До властивостей та методів екземпляру звертаємось через крапку.

var shape = Shape()
shape.numberOfSides = 7
var shapeDescription = shape.simpleDescription()

У цій версії класу Shape не вистачає дечого важливого: ініціалізатору для налаштування класу, коли створюється екземпляр. Вживаємо init щоб створити ініціалізатор.

class NamedShape {
    var numberOfSides: Int = 0
    var name: String

    init(name: String) {
        self.name = name
    }

    func simpleDescription() -> String {
        return "Фігура з \(numberOfSides) сторонами."
    }
}

Зверніть увагу, як self допомагає відрізнити властивість name від аргументу ініціалізатора name. Коли створюємо екземпляр класу, аргументи передаються до ініціалізатора так само, як і до звичайної функції. Кожній властивості повинно бути присвоєно значення: або в оголошенні (як з numberOfSides), або в ініціалізаторі (як з name).

Якщо перед тим, як об’єкт буде знищено, потрібно виконати певну очистку – можна скористатись деініціалізаторами, які створюються за допомогою ключового слова deinit.

Нащадки класів оголошуються за допомогою імені батьківського класу, відділеного двокрапкою. Класи необов’язково повинні спадкувати стандартний кореневий клас, тому наслідуванням користуємось лише за потреби.

Методи класів-надащків можуть заміщувати реалізацію методів базового класу. Такі методи помічаються за допомогою ключового слова override; випадкове заміщення методу, не помічене словом override, компілятором вважається за помилку. Компілятор також виявляє методи, котрі помічені словом override, але не заміщують жодного метода в базовому класі.

class Square: NamedShape {
    var sideLength: Double

    init(sideLength: Double, name: String) {
        self.sideLength = sideLength
        super.init(name: name)
        numberOfSides = 4
    }

    func area() ->  Double {
        return sideLength * sideLength
    }

    override func simpleDescription() -> String {
        return "Квадрат із довжиною сторін \(sideLength)."
    }
}
let test = Square(sideLength: 5.2, name: "мій тестовий квадрат")
test.area()
test.simpleDescription()

Експеримент

Створіть інший нащадок NamedShape, назвіть його Circle, і нехай він приймає радіус та ім’я як аргументи свого ініціалізатора. Реалізуйте методи area() та simpleDescription() в класі Circle.

Окрім простих властивостей, що зберігаються, є такі, що мають функції читання (геттери) та запису (сеттери).

class EquilateralTriangle: NamedShape {
    var sideLength: Double = 0.0

    init(sideLength: Double, name: String) {
        self.sideLength = sideLength
        super.init(name: name)
        numberOfSides = 3
    }

    var perimeter: Double {
        get {
            return 3.0 * sideLength
        }
        set {
            sideLength = newValue / 3.0
        }
    }

    override func simpleDescription() -> String {
        return "Рівносторонній трикутник із довжиною сторони \(sideLength)."
    }
}
var triangle = EquilateralTriangle(sideLength: 3.1, name: "трикутник")
print(triangle.perimeter)
triangle.perimeter = 9.9
print(triangle.sideLength)

У сеттері для perimeter, нове значення має неявне ім’я newValue. Можна явно вказати ім’я в круглих дужках після set.

Зверніть увагу, що ініціалізатор класу EquilateralTriangle містить три різні кроки:

1. Присвоювання значення властивостям, оголошеним в класі-нащадку.
2. Виклик ініціалізатору базового класу.
3. Зміна значення властивостей, оголошених у базовому класі. Будь-яка додаткова робота, що використовує методи, геттери чи сеттери, може бути виконана в цей момент.

Якщо вам не потрібно розраховувати значення властивості, але потрібно, щоб деякий код виконався перед чи після присвоєння нового значення, використовуйте willSet та didSet. Розміщений тут код буде виконано кожного разу, коли значення змінюється поза ініціалізатором. Наприклад, клас нижче гарантує, що довжина сторони його трикутника завжди збігається з довжиною сторони його квадрата.

class TriangleAndSquare {
    var triangle: EquilateralTriangle {
        willSet {
            square.sideLength = newValue.sideLength
        }
    }
    var square: Square {
        willSet {
            triangle.sideLength = newValue.sideLength
        }
    }
    init(size: Double, name: String) {
        square = Square(sideLength: size, name: name)
        triangle = EquilateralTriangle(sideLength: size, name: name)
    }
}
var triangleAndSquare = TriangleAndSquare(size: 10, name: "another test shape")
print(triangleAndSquare.square.sideLength)
print(triangleAndSquare.triangle.sideLength)
triangleAndSquare.square = Square(sideLength: 50, name: "larger square")
print(triangleAndSquare.triangle.sideLength)

Працюючи з опціоналами, пишемо ? перед операціями на кшталт виклику методів, звернень до властивостей, та індексування. Якщо значення перед ? виявиться nil, все, що після ? буде проігноровано і значення цілого виразу буде nil. В іншому випадку, значення опціоналу буде розгорнуто, і все що після ? буде поводитись як розгорнуте значення. В обох випадках значення всього виразу є опціоналом.

let optionalSquare: Square? = Square(sideLength: 2.5, name: "optional square")
let sideLength = optionalSquare?.sideLength